Словарь української мови (1924)/переховувати

by Борис Грінченко

◀ переховати

Словарь української мови Борис Грінченко П переховувати

переховуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перехо́вувати, вую, єш, сов. в. перехова́ти, ва́ю, єш, гл. Перепрятывать, перепрятать; спрятать на извѣстное время. Добре, що я гроші переховав, а то затого все село буде знати: в теї куми язик довгий. Рудч. Ск. I. 185. Сьогодні оце сховає там, а через який час полічить їх (гроші) і перехова у друге місце. Грин. II. 143. Хоч і вкрав би хто яку одежину, то він переховає Г. Барв. 190.