Словарь української мови (1924)/перетикати
| ◀ перетика | Словарь української мови П перетикати |
перетин ▶ |
|
Перетика́ти, ка́ю, єш, сов. в. перети́кати, каю и ти́чу, чеш, гл. Перегораживать, перегородить рядомъ чего либо натыканнаго. А я тую бистру річку очеретом перетикаю. Чуб. V. 457. А я тую багатую терном перетичу, а вбогую, хорошую до себе прикличу. Чуб. V. 38.