Словарь української мови (1924)/перетерпіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перетерпіти
Берлін: Українське слово, 1924

Перете́рпіти, плю, пиш, гл. 1) Перестрадать, перенести, вытерпѣть. Хиба ж ти не перетерпиш? Мнж. 122. На собі все лихо перетерплю, а вже нікому не скажу. Кв. А що я голодом перетерпів. НВолын. у. 2) Перетерпѣть, переждать терпѣливо, пока пройдетъ.