Словарь української мови (1924)/перестрелювати
◀ перестрелити | Словарь української мови П перестрелювати |
перестрибнути ▶ |
|
Перестре́лювати, люю, єш, сов. в. перестре́лити, лю, лиш, гл. 1) Перебивать, перебить выстрѣломъ. Перестрелив зайцеві ногу. 2) Стрѣляя, попадать, попасть дальше предмета. Попович стрелив — гору перестрелив. Чуб. V. 1078.