Словарь української мови (1924)/перестоювати
| ◀ пересторога | Словарь української мови П перестоювати |
перестраждати ▶ |
|
Пересто́ювати, юю, єш, сов. в. пересто́яти, то́ю, їш, гл. 1) Простаивать, простоять, постоять. Перестояли ми три дні в Кумицях. МВ. I. 63. Вода ся повинна перестояти де небудь у захистному місці до вечора, щоб бува хто не напився. Грин. II. 321. 2) Слишкомъ долго простаивать, простоять, перестояться. Борщ перестояв і згуск. 3) Пережидать, переждать стоя. Перестояли дощ під повіткою. Сховай мене, мій таточку, у коморю, — може я сі гостоньки перестою. Мил. 154. 4) Простаивать, простоять дольше. Скрипливе дерево і добре перестоїть. Ном. № 8156.