Словарь української мови (1924)/перестан
◀ переставляти | Словарь української мови П перестан |
перестання ▶ |
|
Пере́стан, ну, м. Остановка, прекращеніе. Пташки без перестану, без спину виспівували. Левиц. I. 125. Слухав би без перестану, брате, твого читання. Грин. I. 289.