Словарь української мови (1924)/переспати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
переспати
Берлін: Українське слово, 1924

Переспа́ти, сплю́, пи́ш, гл. 1) Проспать извѣстное время. От велика біда, що переспав козак одну ніч із ляхівкою. К. ЦН. 225. Зайшло ясне красне сонце нічку переспати. Млак. 88. 2) Сномъ избавиться отъ чего. Спи, сину, може переспиш (хворобу). Мир. ХРВ. 56.