Словарь української мови (1924)/пересміяти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пересміяти
Берлін: Українське слово, 1924

Пересмія́ти, мію́, є́ш, гл. Осилить въ смѣхѣ. Давай будем знов сміяться, — хто кого пересміє. Грин. II. 80. Ну, тепер хто кого пересміє, того буде пані. Рудч. Ск. I. 69.