Словарь української мови (1924)/пересмикнути

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пересмикнути
Берлін: Українське слово, 1924

Пересмикну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Одн. в. отъ пересмикати. 2) О зайцѣ: перебѣжать. Заєць пересмикнув на той бік через греблю.