Словарь української мови (1924)/пересвідчувати
| ◀ пересвідчити | Словарь української мови П пересвідчувати |
пересвідчуватися ▶ |
|
Пересві́дчувати, чую, єш, сов. в. пересві́дчити, чу, чиш, гл. Убѣждать, убѣдить фактами.
| ◀ пересвідчити | Словарь української мови Борис Грінченко П пересвідчувати |
пересвідчуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
пересвідчувати
Борис Грінченко
1924
Пересві́дчувати, чую, єш, сов. в. пересві́дчити, чу, чиш, гл. Убѣждать, убѣдить фактами.