Словарь української мови (1924)/перервиця

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перервиця
Берлін: Українське слово, 1924

Пере́рвиця, ці, ж. Перерывъ. З ковалем не вільно за роботу остей торгуватися, бо би була перервиця в рибі — часом вона ловила би ся, а, часом ні. Шух. I. 222.