Словарь української мови (1924)/перервиця
◀ перервати | Словарь української мови П перервиця |
переремигати ▶ |
|
Пере́рвиця, ці, ж. Перерывъ. З ковалем не вільно за роботу остей торгуватися, бо би була перервиця в рибі — часом вона ловила би ся, а, часом ні. Шух. I. 222.