Словарь української мови (1924)/перепорожнювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перепорожнювати
Берлін: Українське слово, 1924

Перепоро́жнювати, нюю, єш, сов. в. перепорожни́ти, ню́, ни́ш, гл. Опрастывать, опростать, опорожнить. Чи порожня моя макітерка? — Ні, не порожня, та ось я зараз перепорожню. Черниг.