Словарь української мови (1924)/перепорожнювати
◀ перепорожнити | Словарь української мови П перепорожнювати |
перепорожняти ▶ |
|
Перепоро́жнювати, нюю, єш, сов. в. перепорожни́ти, ню́, ни́ш, гл. Опрастывать, опростать, опорожнить. Чи порожня моя макітерка? — Ні, не порожня, та ось я зараз перепорожню. Черниг.