Словарь української мови (1924)/перепона
| ◀ переполювати | Словарь української мови П перепона |
перепонка ▶ |
|
Перепо́на, ни, ж. Препона, препятствіе. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони. Мир. Пов. II. 41. Його не лякала жадна перепона. Левиц. Пов. 176.