Словарь української мови (1924)/переплутувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
переплутувати
Берлін: Українське слово, 1924

Переплу́тувати, тую, єш, сов. в. переплу́тати, таю, єш, гл. Перепутывать, перепутать; оплесть, переплесть. 2) Спутывать, спутать, перемѣшать.