Словарь української мови (1924)/перепливати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перепливати
Берлін: Українське слово, 1924

Переплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. перепливти́ и переплисти́, ву́, ве́ш, гл. Переплывать, переплыть. Ой крикнула лебедонька, море перепливши. Чуб. V. 940. За лісами, за степами тебе не видати і бистренькими водами до тебе не перепливати. Чуб. V. 929. Бік пережить — не море переплисти. Ном. № 8125.