Словарь української мови (1924)/перепиняти
| ◀ перепинити | Словарь української мови П перепиняти |
перепинятися ▶ |
|
Перепиня́ти, ня́ю, єш, сов. в. перепини́ти, ню́, ниш, гл. 1) Преграждать, преградить. Яр нам перепинив дорогу. Харьк. Стережися, щоб вона тобі не перепинила дороги до царства небесного. Кв. 2) О рѣчи: перебивать, перебить, прерывать, прервать. Не перепиняй мене, а то й казати не буду. Харьк.