Словарь української мови (1924)/переоначувати
◀ переоначити | Словарь української мови П переоначувати |
переоначуватися ▶ |
|
Переона́чувати, чую, єш, сов. в. переона́чити, чу, чиш, гл. Переиначивать, переиначить.
◀ переоначити | Словарь української мови Борис Грінченко П переоначувати |
переоначуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
переоначувати
Борис Грінченко
1924
Переона́чувати, чую, єш, сов. в. переона́чити, чу, чиш, гл. Переиначивать, переиначить.