Словарь української мови (1924)/перенівечити
| ◀ перенити | Словарь української мови П перенівечити |
перенівечитися ▶ |
|
Перені́вечити, чу, чиш, гл. 1) Испортить, изгадить, исковеркать. 2) Искалѣчить многихъ. Що оці стрільці їх (зайців) перенівечать! О. 1861. V. 69.