Словарь української мови (1924)/перемішка

by Борис Грінченко

◀ перемішати

Словарь української мови Борис Грінченко П перемішка

перемішний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пере́мішка, ки, ж. 1) Смѣшеніе. Левиц. 2) Помѣха. Зміев. у. Завтра думка їхати, як ніякої перемішки не буде. 3) То, что вмѣшивается, впутывается во что, среди чего. Галушка та лемішка, а хлібу перемішка. Ном. № 12329.