Словарь української мови (1924)/переміт
◀ переміститися | Словарь української мови П переміт |
перемітка ▶ |
|
Перемі́т, ме́ту, м. — положи́ти. При основываніи нитокъ на сновалку ошибиться и положить нитку не на тотъ колышекъ, на который слѣдуетъ. Константиногр. у. См. Перемет.