Словарь української мови (1924)/переміряти

by Борис Грінченко

◀ перемірати

Словарь української мови Борис Грінченко П переміряти

перемісити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перемі́ряти, ряю, єш, гл. 1) Перемѣрить. Хто не вірить, той хай собі перемірить. Чуб. I. 274. 2) Перемѣрять наново. Там мої слідки… переміряні будуть, там моє діло перероблене буде. Мил. 146.