Словарь української мови (1924)/перемучити
| ◀ перемусувати | Словарь української мови П перемучити |
перемучитися ▶ |
|
Перему́чити, чу, чиш, гл. Перемучить, измучить. Чорти б перемучив твого батька. Ном. № 3757.
| ◀ перемусувати | Словарь української мови Борис Грінченко П перемучити |
перемучитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
перемучити
Борис Грінченко
1924
Перему́чити, чу, чиш, гл. Перемучить, измучить. Чорти б перемучив твого батька. Ном. № 3757.