Словарь української мови (1924)/перемокати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перемокати
Берлін: Українське слово, 1924

Перемока́ти, ка́ю, єш, сов. в. перемо́кти, кну, неш, гл. Перемокать, перемокнуть. Щоб не перемокли коноплі, пійшла на Сікновеніє тягати їх. Грин. II. 154.