Словарь української мови (1924)/переманювати
| ◀ переманити | Словарь української мови П переманювати |
перемастити ▶ |
|
Перема́нювати, нюю, єш, сов. в. перемани́ти, ню́, ниш, гл. Переманивать, переманить. Ой я чую, ой я знаю, серце не обманеш, що дівчину мою любу другий переманить. Чуб. V. 65.