Словарь української мови (1924)/переманювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
переманювати
Берлін: Українське слово, 1924

Перема́нювати, нюю, єш, сов. в. перемани́ти, ню́, ниш, гл. Переманивать, переманить. Ой я чую, ой я знаю, серце не обманеш, що дівчину мою любу другий переманить. Чуб. V. 65.