Словарь української мови (1924)/перелітати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перелітати
Берлін: Українське слово, 1924

Переліта́ти, та́ю, єш, сов. в. перелеті́ти, лечу́, ти́ш, гл. Перелетать, перелетѣть. Як би святії дім перелетіли. Ном. № 3315. Людей не чуть, через базарь кажан костокрилий перелетить. Шевч. 150.