Словарь української мови (1924)/перелякувати
◀ перелякати | Словарь української мови П перелякувати |
переляментувати ▶ |
|
Переля́кувати, кую, єш, сов. в. переляка́ти, ка́ю, єш, гл. Перепугивать, перепугать. Сховавсь під мостом, щоб перелякати їх. Чуб. I. 51.