Словарь української мови (1924)/перележувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перележувати
Берлін: Українське слово, 1924

Переле́жувати, жую, єш, сов. в. переле́жати, жу, жиш, гл. 1) Пролеживать, пролежать. 2) Пережидать, переждать лежа. Лізь мерщій на піч, перележиш там, поки вона піде. 3) Пролеживать, пролежать, отлежать. Перележав боки, аж болять. 4) Слишкомъ долго пролеживать, пролежать. 5) Приносить, принести порчу лежаньемъ. Та ночуй, — хати не перележиш. Грин. II. 77. Нехай хліб тут полеже, — він хати вам не перележе. ХС. VII. 420. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш. Ном. № 12203.