Словарь української мови (1924)/перекрадати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перекрадати
Берлін: Українське слово, 1924

Перекрада́ти, да́ю, єш, сов. в. перекра́сти, ра́ду, деш, гл. Красть, украсть украденное. Циган украв, а жид перекрав у нього коня. Побачила, що вона заховала, та й перекрала у неї. Чуб. II. 156.