Словарь української мови (1924)/перекочуватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перекочуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Переко́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. перекоти́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Перекатываться, перекатиться. 2) О времени: переходить, перейти черезъ извѣстный моментъ. Геть-геть вже перекотилась нічка за північ. Морд. II. 14.