Словарь української мови (1924)/перекорюватися

by Борис Грінченко

◀ перекортіти

Словарь української мови Борис Грінченко П перекорюватися

перекосити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Переко́рюватися, рююся, єшся, гл. Спорить, укорять взаимно. Шкода з ними перекорюватись. К. Кр. 34. Зачали лаятись, перекорюватись. Харьк. у.