Словарь української мови (1924)/перекорище
| ◀ перекоржавіти | Словарь української мови П перекорище |
перекортіти ▶ |
|
Переко́рище, ща, с. Ув. отъ перекі́р. Ой я ж тобі, моя мати, перекор робила: повну хату і комнату женихів водила; ой ще ж тобі, моя мати, перекорище: повну хату і комнату, іще й дворище. Чуб. V. 1151.