Словарь української мови (1924)/переклейнювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
переклейнювати
Берлін: Українське слово, 1924

Перекле́йнювати, нюю, єш, сов. в. переклейни́ти, ню́, ни́ш, гл. Вновь налагать, наложить клеймо, знакъ, мѣтку. Переклейнити треба вівцю. Константиногр. у.