Словарь української мови (1924)/переклейнювати
| ◀ переклейнити | Словарь української мови П переклейнювати |
перекликання ▶ |
|
Перекле́йнювати, нюю, єш, сов. в. переклейни́ти, ню́, ни́ш, гл. Вновь налагать, наложить клеймо, знакъ, мѣтку. Переклейнити треба вівцю. Константиногр. у.