Словарь української мови (1924)/перекинчик
| ◀ перекинець | Словарь української мови П перекинчик |
перекипати ▶ |
|
Переки́нчик, ка, м. Перебѣжчикъ, отступникъ, ренегатъ. Нині гордиш словом і віров моєю… Перекинчик з тебе, не мож тя любити. Гол. III. 454.