Словарь української мови (1924)/перекабатити

by Борис Грінченко

◀ перека

Словарь української мови Борис Грінченко П перекабатити

перекабатитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перекаба́тити, ба́чу, тиш, гл. 1) Перевернуть, опрокинуть. Вх. Зн. 47. 2) — на своє́. Передѣлать по своему. Вх. Зн. 47.