Словарь української мови (1924)/переиначувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
переиначувати
Берлін: Українське слово, 1924

Переина́чувати, чую, єш, сов. в. переина́чити, чу, чиш, гл. Переиначивать, переиначить, дѣлать, сдѣлать иначе, измѣнить. Переиначити сього діла не можна. Черк. у.