Словарь української мови
Борис Грінченко
П
передок
Берлін: Українське слово, 1924

Передо́к, дка́, м. 1) Ум. отъ пе́ред. 2) Передняя часть телѣги. Рудч. ЧП. 250. 3) Облучекъ, козлы. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон. Котл. Ен.