Словарь української мови (1924)/передняк
◀ переднювати | Словарь української мови П передняк |
передобідній ▶ |
|
Передня́к, ка́, м. 1) Идущій впереди (человѣкъ, животное). Між вівцями, для приводу, бува небагато кіз і цапи-передняки. О. 1862. V. Кух. 29. 2) Знатный, передовой человѣкъ. Угор.