Словарь української мови
Борис Грінченко
П
передняк
Берлін: Українське слово, 1924

Передня́к, ка́, м. 1) Идущій впереди (человѣкъ, животное). Між вівцями, для приводу, бува небагато кіз і цапи-передняки. О. 1862. V. Кух. 29. 2) Знатный, передовой человѣкъ. Угор.