Словарь української мови (1924)/передзвеніти
◀ передешевити | Словарь української мови П передзвеніти |
передзвонити ▶ |
|
Передзвені́ти, ню́, ни́ш, гл. Окончить звенѣть, перестать звенѣть.
◀ передешевити | Словарь української мови Борис Грінченко П передзвеніти |
передзвонити ▶ |
|
Словарь української мови — П
передзвеніти
Борис Грінченко
1924
Передзвені́ти, ню́, ни́ш, гл. Окончить звенѣть, перестать звенѣть.