Словарь української мови (1924)/перегрібати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перегрібати
Берлін: Українське слово, 1924

Перегріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. перегребти́, бу́, бе́ш, гл. 1) Перегребать, перегресть. 2) Перемѣшивать, перемѣшать въ печи. 3) Ворошить, переворошить сѣно.