Словарь української мови (1924)/перегачувати
| ◀ перегатити | Словарь української мови П перегачувати |
перегеня ▶ |
|
Перега́чувати, чую, єш, сов. в. перегати́ти, чу́, тиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать запруду. 2) Запруживать, запрудить наново.
| ◀ перегатити | Словарь української мови Борис Грінченко П перегачувати |
перегеня ▶ |
|
Словарь української мови — П
перегачувати
Борис Грінченко
1924
Перега́чувати, чую, єш, сов. в. перегати́ти, чу́, тиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать запруду. 2) Запруживать, запрудить наново.