Словарь української мови (1924)/перевіз

by Борис Грінченко

◀ перевідуватися

Словарь української мови Борис Грінченко П перевіз

перевізник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Переві́з, во́зу, м. 1) Перевозъ, перевозка. За морем вовк три гроші та руб перевозу. Ном. № 10574. 2) Переправа. КС. 1883. IV. 737. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Чуб. V. 1039. — держати. Перевозить черезъ рѣку. Дівка Ориночка перевіз держала. Мет. 333. 3) Родъ игры: бросаніе камешковъ такъ, чтобы они скакали рикошетомъ по водѣ. Сим. 26.