Словарь української мови (1924)/перевикати
| ◀ перевижшати | Словарь української мови П перевикати |
перевисати ▶ |
|
Перевика́ти, ка́ю, єш, сов. в. переви́кти, кну, неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Воно в мене перевикло на руках та на руках.
| ◀ перевижшати | Словарь української мови Борис Грінченко П перевикати |
перевисати ▶ |
|
Словарь української мови — П
перевикати
Борис Грінченко
1924
Перевика́ти, ка́ю, єш, сов. в. переви́кти, кну, неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Воно в мене перевикло на руках та на руках.