Словарь української мови (1924)/перевесник

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перевесник
Берлін: Українське слово, 1924

Переве́сник, ка, м. 1) Сверстникъ, ровесникъ. Рк. Левиц. Він мій перевесник. (Залюб.). 2) = Перелесник. А хиба ж ви не знаєте, до кого й тепер у нас на селі перевесник літає? Рк. Левиц.