Словарь української мови (1924)/переважати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
переважати
Берлін: Українське слово, 1924

Переважа́ти, жа́ю, єш, сов. в. перева́жити, жу, жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Узяла той мед, переважила. Грин. III. 22. 2) Перевѣшивать, перевѣсить. Було на терезах три пуди, кинув мішок, — так і переважив. 3) Перевѣшивать, перевѣсить, превосходить, превзойти, одолѣть. Ой будьте здорові, в кого чорнії брови, а я свої в сажу вмажу, таки ваші переважу. Нп. Правда кривду переважить. Ном. Не переважить його ворог. К. Псал. 206.