Словарь української мови (1924)/перевага

by Борис Грінченко

◀ переваблювати

Словарь української мови Борис Грінченко П перевага

переваги-ваги ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перева́га, ги, ж. 1) Перевѣсъ; преимущество. Не дай же їм на суді переваги. К. Іов. 37. 2) Гуля́ти в перева́ги. Родъ игры: дѣти кладутъ на бревно доску и, ставъ на концахъ, качаются. Канев. у. 3) На перева́зі ста́ти. Воспротивиться, мѣряться силами. Чорта з два стануть з писарем на перевазі, — він і писнуть не дасть, заб'є баки.