Словарь української мови (1924)/перебір

by Борис Грінченко

◀ перебієць

Словарь української мови Борис Грінченко П перебір

перебірати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перебі́р, бо́ру, м. 1) Переборъ, излишекъ. 2) Осмотръ, ревизія. Та скликали усіх дівок на перебір. Грин. III. 273. У прийому славний двір, там нам буде перебір. Чуб. V. 997. 3) Разборчивость, капризъ, прихотничанье. За перебір дасть Бог витрішки. Ном. № 4619. А судив мені Бог, кого я не знала, а за той перебір, що перебірала. Чуб. V. 491.