Словарь української мови (1924)/перебачити
| ◀ перебатувати | Словарь української мови П перебачити |
перебгати ▶ |
|
Переба́чити, чу, чиш, гл. 1) Перевидѣть, видывать. Прожили ви на світі чимало, перебачили всього. 2) Простить. Угор.
| ◀ перебатувати | Словарь української мови Борис Грінченко П перебачити |
перебгати ▶ |
|
Словарь української мови — П
перебачити
Борис Грінченко
1924
Переба́чити, чу, чиш, гл. 1) Перевидѣть, видывать. Прожили ви на світі чимало, перебачили всього. 2) Простить. Угор.