Словарь української мови (1924)/перебаранчати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перебаранчати
Берлін: Українське слово, 1924

Перебаранча́ти, ча́ю, єш, гл. Мѣшать, препятствовать. Ном. № 2545. Коли б ви пак сиділи нишком та не перебаранчали (робити). Левиц. Пов. 172.