Словарь української мови (1924)/перебалакати
| ◀ пердь | Словарь української мови П перебалакати |
перебалочок ▶ |
|
Перебала́кати, каю, єш, гл. Осилить въ разговорѣ, болтовнѣ. А ну, хто кого перебалакає? 2) Разсказать, сказать въ разговорѣ (все). Ще ж бо не все перебалакали — посидьте лишень.