Словарь української мови (1924)/пердун
| ◀ пердіти | Словарь української мови П пердун |
пердь ▶ |
|
Перду́н, на́, м. Испускающій вѣтры. Ум. Пердуне́ць, перду́нчикъ.
| ◀ пердіти | Словарь української мови Борис Грінченко П пердун |
пердь ▶ |
|
Словарь української мови — П
пердун
Борис Грінченко
1924
Перду́н, на́, м. Испускающій вѣтры. Ум. Пердуне́ць, перду́нчикъ.